Дайте дихати!

Перевеслом перев'язую
Снопик дн?в мо?х старанно
? сама соб? наказую:
"Зал?кую ? ц? рани!"

Зал?кую ? одужаю,
Для прощення знайду сили,
Негаразди вс? подужаю,
Знов л?татиму стокрило!

Знов звикатиму до тиш?
Р?дних вулиць ? думок,
За образи буду вища,
З вуст сво?х зн?му замок.

Буду вголос говорити
Все, чим серце пломенить.
Так хот?лося б дожити...
Дайте ж дихати ? жить!...

м. Донецьк, 18.01.2018

Метки:
Предыдущий: Bon anniversaire
Следующий: Я повернулася