Моi слова

Що ж ти мовчиш? Чи ти не чу?ш
Мо? слова, мою б?ду
Чи може ти саме б?ду?ш,
Чи в?дчува?ш самоту.

Коли забуте, нев?доме
Коли питання навмання
Коли знайомо незнайомим
Ти чу?ш сп?ви солов’я.

Та так, саме, мов пташеня,
Принишкло в грудях, кожен раз
То зажуришся серед дня,
А то заплачеш в?д образ.

Мо? беззахисне серденько
Мо? думки, що раз нестерпн?.
Моя кра?на, моя… ненько
Мо? розмови… десь в?дверт?.

Десь пота?мн?, мов би н?ч
Або, в?рш?, що промовля.
Слова, гаряч?. Плач, як клич,
Або усм?шка, як дитя.