Пылинка

В?чн?сть ловить мене павутинкою… Плеядою сл?в барвистою… Я не хочу бути пилинкою… Бажаю зостатись ?скрою… Усе повториться знову… М?льйони, м?льйони раз…
Хтось волод?? Словом… Хтось зна? дек?лька фраз…Хтось не побачить неба… Хтось сонце нестиме в руц?… Чого, чого тоб? треба? Полум’я на язиц?? Не мо? - тремт?ти билинкою… я ? в пащ? у смерт? вистою… Не хочу бути пилинкою… прагну зостатись ?скрою! Пов?тря ? те замерза?… Св?тло повол? гасне… Мовчати.. мовчати навза?м… мовчання таке прекрасне! Завжди дорожити хвилинкою… ? м?ряти доброю м?ркою… Не хочу бути пилинкою… Прагну зостатись з?ркою! Краса – то гармон?я ноч?… ?стина св?ту проста… Скажи, ну чого ти хочеш? ? так пломен?ють вуста…

Метки:
Предыдущий: Франческа Петрарка. Сонет 99
Следующий: Дилан Томас - перевод с английского