успiння мовчання вiд нiчого, нiчого, нiчого...

присвячу?тся смертi матусi.

Тепло тво? мене не гр??.
Та холод мен? на серце гн?тить.
Зi дбанням б?льше не пов??.
? номер тв?й не подзвонить.
В?йною б?льш нас не розс??
Нас смерть нав?ки примирить.
Спок?й тебе нехай плека?.
Н?хто тебе не засудить.
Все неспод?вано бува? -
Нав?ки я затримаю ту мить..