Блiдий Мiсяць старого саду

?Покрилася грань
Попелом. А хатку над?йно
Засипало сн?гом.?
(Йоса Бусон)

Чотири роки тому, коли зима була в розпал?, я зав?тав до свого хорошого знайомого хайдз?на, що взяв соб? поетичне ?м’я Цуметай Юк?. У т? дн? все засипало глибоким сн?гом, ? його хатинку ? його старий сад. П?сля к?лькох дн?в ? ночей сн?гопаду небо очистилось ? визирнув М?сяць оповн? – бл?дий ? яскравий. Було вже довол? п?зно, ми п?шли в сад ? довго милувалися сн?гом ? М?сяцем. У променях зимового М?сяця засипаний сн?гом сад видавався маревом. Пот?м ми довго – до глибоко? ноч? сид?ли б?ля старо? печ? ? слухали, як тр?щать дрова, говорили про поез?ю Йоса Бусона ? ту журбу самотност?, яка звучить в його хайку. Пот?м м?й приятель розпов?в про свого рудого кота. Якось цей к?т, коли на двор? падав лапатий сн?г постукав лапою в в?кно. В?н пустив його до к?мнати ? довго читав йому сво? хокку, а к?т уважно слухав. На ранок хайдз?н виявив на стол? рукопис – к?лька листк?в паперу, на яких були написан? хайку нер?вним почерком. Прочитавши ?х, м?й знайомий зрозум?в, що ц? хайку були написан? котом. Я не пов?рив ц?й ?стор??. Пот?м Цуметай Юк? попросив взяти мен? на збер?гання його рукопис – зб?рник хокку ?Сл?ди на сн?гу?. Я в?дмовився, мотивуючи тим, що мо? життя хаотичне ? непередбачуване. В?н т?льки усм?хнувся у в?дпов?дь. Пот?м ми в?ршували, взявши тему ?м?сяць ? сн?г?. Пройшов час. М?й знайомий п?шов на в?йну з? сх?дними варварами ? не повернувся. Його рудий к?т помер, а рукопис десь пропав – канув у небуття. Нин? знову випали глибок? сн?ги ? знову св?тив яскравий м?сяць – як то? ноч?. Я пригадав оте в?ршування ? записав по пам’ят? деяк? хокку як? ми тод? складали:

* * *
Лапат? сн?ги
Падають серед тиш?.
Холонуть руки.

* * *
?мено Будди
Серед сн?г?в луна?.
М?сяць оповн?.

* * *
Глибок? сн?ги
Вкрили сл?ди на земл?
Людей-блукальц?в.

* * *
П?рна? в сн?ги
Нав?ть М?сяць-прочанин.
Йдемо навмання.

* * *
Уривки в?рш?в
Серед пустел? сн?гу.
Блима? л?хтар.

* * *
Обличчя Будди
В?тер малю? сн?гом
На скл? в?кна.

* * *
Нав?ть к?т пише
В?рш? сумного сн?гу
Ц??? зими.

* * *
Глибок? сн?ги.
Порожнеча мовчання
Там – серед м?ста.

* * *
Шарудять миш?
На горищ? зим?вника.
Глибок? сн?ги.

Метки:
Предыдущий: сьомий вимiр
Следующий: Украинский Гарик. Достаточно