Який то шал...

* * *

Який то шал, що нав?ть майбуття
нам не в?дкрило Золот? Ворота!
Ми йшли, а поруч сунула голота –
шкребла асфальт чоботями життя.

За в?кнами сумних особняк?в
пани сучасн? рахували грош?,
ф?ксуючи прибутки в пухл? зошити,
як зад – ганьбу майбутн?х копняк?в.


Метки:
Предыдущий: Пiсля свята... З перекладами...
Следующий: Mein Schmerz