Bogdan Matiyash - We are suffering - En

Ми з тобою мучимось в недосяжн?й близькост?,
То нав?к розлучимось у черговий раз,
А в розлуц? зустр?ч? просимо, як милост?,
Щоб д?йти в?д любощ?в до сл?пих образ.

Ми з тобою - береги, що н?як не стр?нуться.
Неширока р?ченька, та стр?мка вода.
А в?д р?чки береги теж н?де не д?нуться,
? не дочекаються кладки чи м?стка.

Долею-недолею кинут?, занедбан?,
В щаст? не зупинимось, смутку не збагнем.
На любов розлучен?, на б?ду по?днан?.
Два самотн?х дерева
п?д одним дощем...


We are suffering in an unattainable closeness,
First we say goodbye forever once again,
And in a farewell we ask for a meeting as a grace,
To go from loving to blind offense.

We are two banks that will never meet.
Fast water, and the rive is not wide.
And the banks will stay near the river,
There will be no bridge.

With a vicious fate we are abandoned,
We won’t stop in happiness, won’t understand sadness.
Parted for love, united for bad luck.

Two lonely trees under one rain

(c) Bogdan Matiyash

(c) translated into English by Maryna Tchianova