У садочку об?ймались до само? ноч?,Зац?кавлено дивились ?м зор? у оч?...Ц?лував Богдан Галинку у губоньки-бантик,? про зор? говорив, бо такий романтик!- Бачиш, Галю, он зоря най-най-яскрав?ша?-То, насправд?, Галю, - я! Ще вона...

Сн?г ?скриться,Сн?г ?скритьсяН?жно ср?бно-золотий.Нам удома не сидитьсяхоч старий, хоч молодий!Вс? з?брались б?ля р?чки – На р?ц? великий хрест.Ск?льки люду!Хрест ?з льодуМорозець ц?лу? воду,та н?хто чомусь не змерз...

Горнутись до тво?х грудей,Шукати у руках рятунку,Напитись сл?в ? поц?лунк?в? заховатись в?д людейМи йшли... Чому по р?зн? боки?-Прощались на перон? мр?й,З тих наших сл?в,?з тих над?й-См?явся м?сяць косорото.Чому так...

Не гояться рани кривав?...? плачуть в?три щосили,Матус? так? моложав?,Син?в заховали в могили.Затихнуть усе ж таки "Гради"!Настане тиха година -Соп?лкова тиша...Та матиВже не побачить дитину..."Ми - р...

Сумно так,бо не збулися мр??...В?тер смутку розкуйовдив душу,? ятряться рани безнад??,Але все це побороти мушу!Не сама,звичайно, т?льки з Богом!В?н завжди в недол? мене вт?шить,В?н не скаже надто гостро й строго:Ти ? т?льки...

Ось так соб? живу. Живу й рад?ю,Що поряд л?с, що соловей сп?ва?,Що ? зимою сонце трохи гр??,Що бачу, чую, що см?юсь ? мр?ю,Що, хоч в-в? сн?, а все-таки л?таю! .На перевесло сонця дощик стрибне,? забринить туга, солодка п?сня,А...

Веч?рня зимова тишап?дкралася с?рим котом,А т?н? – злякан? миш? ховаються ген п?д мостом...?ду по старому м?сту,що згорбилось трохи й др?ма,? нового дивного зм?стуце м?сто в п?тьм? набува:В його химерних будинках...

Л?на Костенко· Був ?род, ? була ?род?ада.? Саломея, дочечка, була.? ?й сказали, то вона ? рада,? голову на блюд? подала.Так цар звел?в, ? так сказала ненька.Так говорив ? той кошлатий жрець.Вона й п?шла, раденька, що дурнен...

Вчера ты уехал, ты только уехал вчера,а мне уже будни диктуют дожди и дожди.И где же тут взять для дум равновесье чела,Для грусти сутулой-непродождимы плащи?Себе говорю:-Не так это много-неделя.Ну, что же-неделя! И не такие бывали...

Звичайна соб? мить.Звичайна хата з комином.На росах и дощах настояний бузок.Оця реальна мить вже завтра буде спомином,а п?слязавтра - казкою казок.А через п?вжиття, коли ти вже здорожений,ця нереальна мить - як сон серед сад?в!...