Райнер Марiя Рiльке. Осiнь

Цей Падолист. Як Листя здалини,
Що в’яне у висок?м Вертоград?;
Вони кривлять Роти в Неприйнятт?.

? пада в н?ч Земля, важка як Грудка,
Геть в?д З?рок у Лоно Самоти.

Ми – Падолист. ? пада? Рука.
Дивись навколо: це у вс?х Створ?ннях.

Та ? Один, котрий оц? Пад?ння,
Завжди обачно держить в П’ястуках.


Переклад з н?мецько?

Herbst

Die Bl;tter fallen, fallen wie von weit,
als welkten in den Himmeln ferne G;rten;
sie fallen mit verneinender Geb;rde.

Und in den N;chten f;llt die schwere Erde
aus allen Sternen in die Einsamkeit.

Wir alle fallen. Diese Hand da f;llt.
Und sieh dir andre an: es ist in allen.

Und doch ist Einer, welcher dieses Fallen
unendlich sanft in seinen H;nden h;lt.



Rainer Maria Rilke, 11.9.1902, Paris

Метки:
Предыдущий: Старый отшельник. Леон Дьеркс
Следующий: Сара Тисдейл. Приливы