То, что я должен сказать

ТЕ, ЩО Я ПОВИНЕН СКАЗАТИ
(Олександр Вертинський)


Я не знаю нав?що й кому це так треба
хто послав ?х на смерть, не здригнувшись н?як,
т?льки марно так, зле, непотр?бно п?д небом
в В?чний Спок?й спустили ?х. Св?дки, однак,

мовчки байдуже кутались в шуби,
? якась таки ж?нка з жахливим в?д горя лицем
ц?лувала неб?жчика в син? пергаментн? губи
? жбурнула в отця обручальним к?льцем.

Закидали ялинками ?х, закидали болотом
й толкувати п?шли по дом?вках сво?х п?д шумок,
що пора неподобству покласти к?нець, що до рота
скоро вс? покладемо останн?й шматок.

? н?хто не додумався встати лише на кол?на
? сказати цим хлопчикам правду одну, -
св?тл? подвиги – сходинки т?льки в бездарн?й кра?н?
до бездонно? пр?рви ? у недоступну Весну.

Я не знаю нав?що й кому це так треба,
хто твердою рукою на смерть посила молодих,
т?льки марно так, зле, непотр?бно з-п?д неба
опустили у землю до В?чност? ?х.