Близнюки

?Але скаже хто-небудь: як воскреснуть мертв?? ? в якому т?л? прийдуть?
Безрозсудний! Те, що ти с??ш не оживе, якщо умре. ? коли ти с??ш, то
с??ш не т?ло майбутн?, а голе зерно, яке станеться, пшеничне чи друге
яке. Але Бог да? йому т?ло, як хоче, ? кожному нас?нню сво? т?ло… Так ?
при воскрес?нн? мертвих: с??ться в тл?нн?, повста? в нетл?нн?; с??ться в
знищенн?, повста? у слав?; с??ться в немощ?, повста? в сил?; с??ться
т?ло душевне, повста? т?ло духовне. …Говорю вам тайну: не вс? ми умрем,
але все зм?ниться враз, при останн?й труб?: бо засурмить ? мертв?
воскреснуть нетл?нними, а ми зм?нимся…“ (Кор. 15,35-52)**

Жили два близнюки в материнському лон?
? сказав з них один, дивлячись в майбуття:
В?рю я попри те, що живем ми в полон?,
п?сля род?в ?сну? прекрасне життя!

А другий поз?хнув ? звернувся до брата,
повертаючись у материнськ?й утроб?:
См?шно, в тебе уява занадто багата,
це байки, милий м?й, про життя п?сля род?в!

Як по-тво?му, брат, те життя вигляда??
Я не знаю – зн?тившись, близнюк в?дпов?в.
Але, мабуть, на нас все ж там св?тло чека?…
Це я бачив недавно в одному з? сн?в.

Ще, гадаю, ми п?дем сво?ми ногами,
бо в т?м св?т? просторо ? ? де ходить.
А ?ще одне чудо – ми зможем, як мама,
?сти ротом ? пробувать все, що кортить!

Н?сен?тниця! Це вже н?як неможливо!
Бо життя-пуповина коротке ? так.
А ходити ногами… – занадто см?ливо!
Н?, не зможем ходить ми ногами, н?як!

Зв?дти ще далеб? жоден не повертався!
Що за марево, братик, у тебе в ум??
Все зак?нчиться родами, не спокушайся!
Бо життя наше – це лиш страждання в п?тьм?!

Та мен? все ж зда?ться – твердив невгамовний,
що ми зможемо маму побачить свою!
Що ми тут тимчасово ? зовс?м умовно –
до життя п?дготовка, як ?баня“*** в раю!

Брат же, не в?рячи, т?льки хитнув головою:
В?рити в мат?р – це просто за гранню ?дей!
Зовс?м нема – раз ?? ми не бачим з тобою!
А як розумний такий, то скажи – вона де?

Як в?дпов?сти тоб?, брате, нав?ть не знаю…
чую вс?м серцем невпинну турботу ??.
А, особливо, вноч?, коли все засина?,
гладить наш св?т ? тихенько сп?ва? п?сн?.

Нею наповнено все, мовби чаша до краю,
н?бито в н?й я находжусь ? нею живу.
Та хоч про ?нше життя я напевне й не знаю,
але я в?рю, що буде воно наяву!

14.11.2015, Микола?в

* Переклад твору Св?тлани Копилово? ?Близнецы“.
** Цитата з б?бл?? в мо?му переклад?.
*** Терм?н ?Баня“ використано автором в якост? алегор??. Тут ма?ться на уваз? Чистилище, в яке попадають душ? померлих по дороз? до Раю.