Медный всадник. М дний вершник

Медный всадник. М?дний вершник.

На берез? пустельних хвиль,
Лежала п;яная Рах?ль,
На оч? бридкому cус?ду,
Щоб було зле антисем?ту.

I цар Петро за номер перший,
Вiдомий бiльш, як Miдний Bершник,
В Рахiлi смикнувши намисто,
Сказав, тут треба бyти мiсту!

? oсь вiн став, Петрова мр?я,
Люблю адм?ралт?йськ?й стовб,
Неви державную теч?ю,
Береговий ?? надовб.

Люблю зими тво?й жорстокой
Холодний в?тер ? мороз,
Розлив Неви аж геть широкий,
Тво?х п;яниць червоний нос.

Реве та стогне Днiпр широкий,
Нева зр?вниться з ним х?ба?
Велике мiсто Мелiтополь,
Санкт-Петербург пред ним iзба.

Хеpсон теж м?сто не погане,
Одеса краще, н?ж Париж.
Москва збудована без плана,
? Жмер?нка ?? крупн?ш!

отрывок из героической поэмы "Ще не вмерла Украина!!!"

Метки:
Предыдущий: Эдмунд Спенсер Amoretti. Сонет 4
Следующий: Сонет 2 Уильям Шекспир