Лiтнi речитативи

Змовкли веснян? мотиви –
Ар?й не чути уже
Н? солов’я, н? людини!..
Час вже нагаду?... джем
?з малинОво? спеки…
Наше спас?ння – лиш т?нь,
Лег?т, плекання безпеки –
Речитатив?в плет?нь.
Рухи у дУмки пов?льн?,
Змло?н? – сонцем – чуття:
В спеку жага непосильна –
Мов завмира? життя!

…Та як спуска?ться веч?р
Й з?рка веч?рня вста?,
Враз розпростову? плеч?
Щастя тво? ? мо?…
Нас огорта прохолода,
Будить заснул? серця…
Й бачиться враз – насолод?
Наче й не буде к?нця!..
В надрах чутт?в повеч?рн?х
Вариться нОва кутя –
Посеред доль несум?рних
Зр?? новЕ майбуття.

…Вранц? ж кр?зь щ?лини в шторах
День мимох?ть заглянЕ:
Усп?х чи мали утори?..
Ранок спита? й мене!..

Праведн? речитативи
Линуть з висот ц?лий день:
Веч?р же вас ущасливить
Хором... пророчих п?сень!