В ки

В?ки

Мен? зозуля накувала
сором"язлив? мо? дн?.
Чому так р?дко милувала
холодн? спогади весни?

За садом р?чка ? калина,
що разом дивовижн? сни
ми бачили колись з тобою,
? слухали вноч? в?три.

Сходило сонце понад хмари,
сп?вали голосно дощ?,
а нам байдуже, ц?лувались,
? розчинялися з?рки.

Коханий, ти стояв так близько,
що в мене подих завмирав,
ми разом бачили т? гн?зда,
як? лелека будував.

На скронях вже давно б?ленько.
Ти теж укрився сивиною.
? не пригаду?м, миленький,
т? дн? ? ноч? за р?кою.

Над?ю маю я у Бога,
що подару? ще роки.
Сидять т? дво? ще за садом,
?м буде затишно в?ки!

(с) М?ра Бон
28.12.2019