Крилат

Крилат?

Оберемок троянд у час? безмеж?м
Принеси на могилу мою, згадавши все.
Постоявши хвилину, поринь у майбутн?,
Котре стане тво?м безсмертним днем.

Пригадай тихий голос ? прянощ? в нотках,
? у тебе в?н пряний, потужний як дзв?н.
Бережи тебе в?чн?сть,
? силою з рук тво?х,
Не одного ще ти збережеш, як нин?.

Не земн? ? земн? в нас говорять барви,
Не земний укл?н принесу тоб? я.
Там з небес доторкнусь крилами у вир?й.
Вс? крилат? завжди у вир?й летять.

? зустр?немось ще в неодному л?т?,
неодм?нно росою уми?мось ми,
Адже в нас нема? над?? на мит?.
Ми з тобою живемо лише днем одним.

(с) Мира Бон, грудень 2019


Метки:
Предыдущий: Сонет
Следующий: По поводу Агиасмы