Сесар Валь хо. Учта
Н?хто сьогодн? не спитав мене н?чого;
н? попросив н?чого сього вечора.
Не бачив нав?ть цвинтарно? кв?тки
у рад?сн?й процес?? вогн?в.
Помилуй мене, Господи: як мало я помер!
Сьогодн? ввечер? ус?, ус? ?дуть
без запитань, ан? прохань до мене.
Не знаю, хто залишив, як з’явилось
зло в мо?х руках, як р?ч чужа.
Виходжу на пор?г,
? окликаю кожного:
Якщо ви загубили щось, то ось воно.
Тому що кожного вечора сього життя
Я не знаю, чи? я оббиваю пороги,
? що чуже п’? моя душа.
Сьогодн? н?хто не прийшов;
Помер замало я сього вечора.
Переклад з ?спансько? Л?д?? Т?ндарей
?
C;SAR VALLEJO>
?;GAPE
?Hoy no ha venido nadie a preguntar;
ni me han pedido en esta tarde nada.
No he visto ni una flor de cementerio
en tan alegre procesi;n de luces.
Perd;name, Se;or: qu; poco he muerto!
En esta tarde todos, todos pasan
sin preguntarme ni pedirme nada.
Y no s; qu; se olvidan y se queda
mal en mis manos, como cosa ajena.
He salido a la puerta,
y me da ganas de gritar a todos:
Si echan de menos algo, aqu; se queda!
Porque en todas las tardes de esta vida,
yo no s; con qu; puertas dan a un rostro,
y algo ajeno se toma el alma m;a.
Hoy no ha venido nadie;
y hoy he muerto qu; poco en esta tarde!
н? попросив н?чого сього вечора.
Не бачив нав?ть цвинтарно? кв?тки
у рад?сн?й процес?? вогн?в.
Помилуй мене, Господи: як мало я помер!
Сьогодн? ввечер? ус?, ус? ?дуть
без запитань, ан? прохань до мене.
Не знаю, хто залишив, як з’явилось
зло в мо?х руках, як р?ч чужа.
Виходжу на пор?г,
? окликаю кожного:
Якщо ви загубили щось, то ось воно.
Тому що кожного вечора сього життя
Я не знаю, чи? я оббиваю пороги,
? що чуже п’? моя душа.
Сьогодн? н?хто не прийшов;
Помер замало я сього вечора.
Переклад з ?спансько? Л?д?? Т?ндарей
?
C;SAR VALLEJO>
?;GAPE
?Hoy no ha venido nadie a preguntar;
ni me han pedido en esta tarde nada.
No he visto ni una flor de cementerio
en tan alegre procesi;n de luces.
Perd;name, Se;or: qu; poco he muerto!
En esta tarde todos, todos pasan
sin preguntarme ni pedirme nada.
Y no s; qu; se olvidan y se queda
mal en mis manos, como cosa ajena.
He salido a la puerta,
y me da ganas de gritar a todos:
Si echan de menos algo, aqu; se queda!
Porque en todas las tardes de esta vida,
yo no s; con qu; puertas dan a un rostro,
y algo ajeno se toma el alma m;a.
Hoy no ha venido nadie;
y hoy he muerto qu; poco en esta tarde!
Метки: