Життя

Упала ср?бляста пороша –
Накрила змарн?л? поля;
З?тхнула… мов скинула ношу
Натруджена Мати-Земля…

П?д сн?гом вона спочива?
? сняться ?й лаг?дн? сни,
Снаги та добра набира?,
Чека? приходу Весни.

Проснеться вона як над степом
Могутн? ?курли? пролуна,
? прол?сок н?жно всм?хнеться –
Прийшла довгождана Весна!

Пора с?ячу!.. до роботи!
Ген марево… бачиш? – тремтить!
Земля зачекалась турботи…
Мерщ?й!.. дорога кожна мить!..

Ти зернятко зрониш у землю,
Тим самим продовжиш життя…
? зор? всм?хнуться до тебе
Зв?дт?ль… з далини… з майбуття…

Грудень 2012- с?чень 2013 р.