Пiвнiчне море переклад вiрша Артура Конан Дойла
Холодний бриз торкнувсь кохано? чола,
П?вн?чне море ревно зайнялося –
?з хвилями перемовлялася вона,
? спов?далась ?м... Чи так мен? здалося?
Ми йшли удвох, та в?дчували: не сам? –
Стара морська глад?нь зустр?ла давню силу –
Старече Небо, й в тих?й н?жн?й тьм?
Знайшли вони Любов, посив?лу й красиву.
П?д шеп?т ср?бних хвиль?розс?ялася?мла,
Прощання прикрашала золотом св?танку,
Торкаючись безшумно кохано? чола,
Лишаючи тонк? заграви наостанок.
Морський кришталь сяга? вдалеч?нь,
Над нами, мила, неба пасма пречудов?.
В житт? мо?му меркнуть зл?сть ? т?нь,
Сповит? та осяянн? ласкавими об?ймами любов?
переклад: Яна Сиса
П?вн?чне море ревно зайнялося –
?з хвилями перемовлялася вона,
? спов?далась ?м... Чи так мен? здалося?
Ми йшли удвох, та в?дчували: не сам? –
Стара морська глад?нь зустр?ла давню силу –
Старече Небо, й в тих?й н?жн?й тьм?
Знайшли вони Любов, посив?лу й красиву.
П?д шеп?т ср?бних хвиль?розс?ялася?мла,
Прощання прикрашала золотом св?танку,
Торкаючись безшумно кохано? чола,
Лишаючи тонк? заграви наостанок.
Морський кришталь сяга? вдалеч?нь,
Над нами, мила, неба пасма пречудов?.
В житт? мо?му меркнуть зл?сть ? т?нь,
Сповит? та осяянн? ласкавими об?ймами любов?
переклад: Яна Сиса
Метки: