Гармонiйне

Я кидаю кам?ння доки не втомляться руки
Але пот?м кидаю вже втомленими руками
Я зв?льнюю вогонь, що схований
У скляному прозорому глечику
? добутий ?з темних глибин земл?-неньки
Я приношу у цей св?т нову красу –
Красу спалах?в н?чного м?ста,
Красу музики металевих барабан?в,
Красу зимово? теолог??.
А коли приходить трохи сну –
Я бачу у цих коротких снах
У цих снах захмарних ? син?х
Бачу Корсику, сонце Андалуз??
та Аустерл?ца, а кр?м того л?хтар?
Саме л?хтар? а не л?хтарики
На яких розв?шен? гарант??
Чи то гарант…
Узбережжя Сардин??.

Метки:
Предыдущий: Менi наказали сховати
Следующий: Синме мине, мимне сине