Про щастя

Це ж треба:
Упало щастя з неба !
Про б?льше й мр?ять год?...
Оглянувся,мов злод?й,
Затис у жмен?
Та в кишеню;
Та до хати,
Щоб заховати !
То ось яке ти,щастя..!
Хлюпнула рад?сть в душу:
Ти пада?ш не часто
Отак,як стигла груша !

Тепер тебе
Не дам н?кому
Й на зуб попробувати:
Зась !
В?домо, ще н?хто оскому
В?д щастя не набив...
Мов князь,
Я став прив?льно й мудро жити.
Як кажуть, жити - не тужити...

Проснусь раненько –
Хрум тихенько,
Шматочок щастя в?дкушу.
В кишен? ц?лий день ношу,
Пришкутильга пов?я н?ч,
То я - за п?ч
? ще раз - хрум !
? сон рожевий хмарам дум
Не дасть товктися по кутках
Мо?? кел??...

Отак
Я жив соб? та й жив...
Аж раптом – появився присмак:
Проснувся вранц?, в?дкусив,
З’?в солодко,та кисле
У рот? залишилось...
Нене..!
Прокисло щастя у кишен? ...