Трояндовий розмай

Присвячено помилково
розстр?ляним з вини кар’?рист?в
у правоохоронних органах.
Трояндовий розмай над св?том розцв?та?,
Трояндовий розмай заполонив сади.
Конвойний не сп?шить, конвойний, певно, зна?,
Що з б?лим св?том я прощаюсь назавжди.

Скажи мен?, скажи, трояндовий розмаю,
Чому весь б?лий св?т до мене став лихий ?
Конвойний не сп?шить, конвойний в?дчува?,
Що я на ?вишку? йду не за сво? гр?хи.

Коли мене взяли, я ждав: св?т он?м?? !
? зрушать з м?сця гори ? спинять плин води...
Конвойний не сп?шить, в?н сам не розум??,
За що мене взяли - те зна? Бог один !

Як бив мене сержант – я скиглив цуценятком,
А кап?тан як бив – то втратив тяму я ...
Конвойний не сп?шить, все робить по порядку,
Бо це остання вже дор?женька моя.

А прокурор сказав: п?дписуй см?ло, сину,
Не винен ти, а ми не садим без причин.
Конвойний не сп?шить, в?н зна? ту причину,
Що сл?дчий на мен? заробить вищий чин.

? я все п?дписав. А що було робити ?!
Прошила б?ла нитка д?ло, як зм?я !
Конвойний не сп?шить, бо сам колись був битий,
А тут ламають вс?х, ? не таких, як я.

Я на суд? сказав... Суддя мен? не в?рив !
? що було судд? до материнських сл?з ?!
Конвойний не сп?шить, конвойний зна? м?ру,
В?н матер? сво?й ще горя не прин?с !


? повели мене,безправно ? свав?льно,
? кинули мене за розуму межу...
Конвойний не сп?шить,як може йде пов?льно,
? струшу? з пов?к сп?вчутливу сльозу...


Трояндовий розмай...
Було його так мало!
Трояндовий розмай:
Життя останн?й цв?т!
Конвойний п?дштовхнув мене за двер?,мамо..!
? я лечу в розмай ? в потойб?чний св?т...

Метки:
Предыдущий: Про щастя
Следующий: Ой, не мовчiмо