Михайль Семенко. Поема вiдваги

Перевод на русский язык:
http://www.stihi.ru/2014/12/29/8008



ПОЕМА В?ДВАГИ
(Роеmе electrique)

Н?чно. Плямить л?хтарна рама.
Л?жко б?л?? бо я не сплю.
Стихла промчавшись улична драма.
У-лю-лю.

В засипаючу думку
?скри г?рляндних сл?в.
Я хочу щоб мен? приснилась Гренланд?я
В брильянтах безкошмарних сн?в.

Друз? мо?, закрийте енциклопед?? й
фол?анти!
Друз? мо?, з екстазним за́хватом — вперед!
Хай каскадно блакитяться веранди
? опурпурить всесв?т бред.

Хто скрикнув: — лячно —?
Скажи матер?, що ти не справдив над?й!
Бо в ?? душ? стало мрячно
? — призирний — ти отрима?ш см?х — м?й.

Несв?домими нитками
Перетягнувся св?т.
Енерг?я — електричними струмками —
Завладала морем —
? згинуть квол?, згинуть ком?чн?, згинуть
хор?
в розпад? невикористаних л?т.

Я запалив електри́ку —
Друз? мо?, н?ччю — це для вас!
Я до болота й спання не звикну —
Я не можу, не можу спать.

Хто засв?тив у мл? непевн?й
Смолоскип блискучий, смолоскип з-над
ст?н?
Щоб осв?́тлить дорогу мр?? марн?й,
Щоб осв?́тлить красу ру?н?

Зб?гайтесь, зб?гайтесь, титани-велетн?
Та?мними силуетами з ус?х стор?н!
Бо я засв?тив електри́ку!
Бо я задзвонив у дзв?н!

Не б?йтесь в?сник?́в,
Не оглядайтесь, не повертайтесь назад!
На кладовищах, в кв?тах запоезених
см?тник?в,
Вигина?ться м?стичний гад.

Я люблю, я люблю бульварн? погляди,
Я не подам несм?ливим руки.
Хто умира? в?д позиченого голоду?
Хто блага? неймов?рно: — кинь —?

Перейди, перейди роздратовану вулицю,
Просто в в?ч? божев?льному глянь.
Хай тв?й мозок ? увага напружаться,
А ти розсм?йся ? стань!

? коли стане неприв?тно ? холодно —
Зайди у м?ський сад.
Друз? мо?, не б?йтесь в?сник?́в!
Друз? мо?, не повертайтесь назад!

? хто зляка?ться неспод?ваного крику —
Той оганьбив ?снуванням величний час.
Друз? мо?, я встав ? засв?тив електри́ку —
Друз? мо?, н?ччю — це для вас!

1918 р., з книги ?Дев’ять поем?


Читати дал? М. Семенко — Б?ля мапи
http://www.stihi.ru/2015/08/02/4373