Herr Mannelig норвезька пicня. переклад

Herr Mannelig

Bittida en morgon
innan solen upprann
Innan foglarna b;rjade sjunga
Bergatroliet friade
till fager ungersven
Hon hade en falskeliger tunga

Herr Mannelig herr Mannelig trolofven i mig
F;r det jag bjuder s; gerna
I kunnen v;l svara endast ja eller nej
Om i viljen eller ej!

Eder vill jag gifva
de g;ngare tolf
Som g; uti rosendelunde
Aldrig har det varit
n;gon sadel upp;
dem Ej heller betsel uti munnen

Eder vill jag gifva
de qvarnarna tolf
Som st; mellan Till; och Tern;
Stenarna de ;ro
af r;daste gull
Och hjulen silfverbeslagna

Eder vill jag gifva
f;rgyllande sv;rd
Som klingar utaf
femton guldringar
Och strida huru I strida vill
Stridplatsen skolen i v;l vinna


Eder vill jag gifva
en skjorta s; ny
den b;sta I lysten att slita
Inte ;r ho:n s;mnad
av n;l eller tr;
Men virkat av silket det hvita

S;dana g;fvor toge:
jag v;l emot
Om du vore en kristelig qvinna
Men nu s; ;r du
det v;rsta bergatroll
Af Neckens och dj;vulens st;mma

Bergatrollet ut p;:
d;rren sprang
Hon rister och j;mrar sig sv;ra
Hade jag f;tt den
fager ungersven
S; hade jag mistat min pl;ga
Herr Mannelig herr Mannelig trolofven i mig
F;r det jag bjuder s; gerna
I kunnen v;l svara endast ja eller nej
Om i viljen eller ej!

Пан Маннел??
Як вран?шн? пром?ння пролилось на луки,
?з глибоких печер страшних й темних
Цар?вна г?рських трол?в раптом вийшла в Божий св?т
?? голос був влесливо-чемний:

Пан Маннел?г, пан Маннел??,
Чи в?зьмеш ти мене,
Г?рських трол?в за ж?нку цар?вну?
Скажи мен? лиш слово, чи згоден ти, чи н??
Одне слово ?так? чи ?н??.

М?й р?д весь благочесний, шляхетних корол?в,
Не згордуй ти з? мною зроднитись.
Скарби вс? незл?ченн? подарую я тоб?,
Як погодишся ти одружитись.

Пан Маннел?г, пан Маннел??,
Чи в?зьмеш ти мене,
Г?рських трол?в за ж?нку цар?вну?
Скажи мен? лиш слово, чи згоден ти, чи н??
Одне слово ?так? чи ?н??.

Копальн? подарую, сорок в?с?м ?х числом,
Де алмаз?в б?льше, н?ж вуг?лля!
Й родовище до того, те що глибоко в земл?
Наче вдень там де св?тло в?д ср?бла.

Пан Маннел?г, пан Маннел??,
Чи в?зьмеш ти мене,
Г?рських трол?в за ж?нку цар?вну?
Скажи мен? лиш слово, чи згоден ти, чи н??
Одне слово ?так? чи ?н??.

Прийми струмок п?дземний, чар?вна в як?м вода,
Що л?ку? поранення р?зн?!
Коней табун диких, негодованих ?з рук,
Що стремена не знали зат?сн?!

Пан Маннел?г, пан Маннел??,
Чи в?зьмеш ти мене,
Г?рських трол?в за ж?нку цар?вну?
Скажи мен? лиш слово, чи згоден ти, чи н??
Одне слово ?так? чи ?н??.

М?ж Т?лло ? Терно млин?в дев’ять стоять,
Де жердини ?з м?д? в?длит?.
Важк? колеса ?хн? ? вдень, ? вн?ч скриплять,
Обертають ?х б?сов? д?ти.

Пан Маннел?г, пан Маннел??,
Чи в?зьмеш ти мене,
Г?рських трол?в за ж?нку цар?вну?
Скажи мен? лиш слово, чи згоден ти, чи н??
Одне слово ?так? чи ?н??.

Та кращий подарунок – це м?й прадавн?й меч,
Г?рськ? гноми який гартували.
З руди в?н, що розплавить лиш полум’я з-п?д г?р,
Його руки г?дн?ш? не знали!

Пан Маннел?г, пан Маннел??,
Чи в?зьмеш ти мене,
Г?рських трол?в за ж?нку цар?вну?
Скажи мен? лиш слово, чи згоден ти, чи н??
Одне слово ?так? чи ?н??.

-Прекрасн? подарунки я б залюбки прийняв,
Християнка якби дарувала,
Та образ тв?й потворний, лих? тво? думки,
Тоб? темрява мат?р’ю стала!

Пан Маннел?г, пан Маннел??,
Чи в?зьмеш ти мене,
Г?рських трол?в за ж?нку цар?вну?
Скажи мен? лиш слово, чи згоден ти, чи н??
Одне слово ?так? чи ?н??.

Завила д?ва вовком й у нетр? геть втекла,
Т?льки в скелях луна покотилась:
-Нажаль не повернутись мен? на ц? луки
В?д прокляття бог?в не зв?льнилась…

Пан Маннел?г, пан Маннел?г,
Не в?зьмеш чи мене,
Г?рських трол?в за ж?нку цар?вну?
Скажи мен? лиш слово, чи згоден ти, чи н??
Одне слово ?так? чи ?н??,
Одне слово ?так? чи ?н??…
Не зв?льнитися мен?…