В1дчуй смак р1дно1 мови

В?дчуй смак р?дно? мови,
Що джерельцем прозорим бринить,
?з серця земл? вирина?
? струму? у неба блакить.

Вона поруч ?з нами нав?чно.
?з думками колишн?х стол?ть
Випл?та? в?ночок в?тчизни,
У як?й нашим д?точкам жить.

У в?ках закарбован? слова
Переливи ? сп?ви душ?,
? солодк? медов? промови
Супроводжують нас у житт?.

? присяду, прислухаюсь тихо
До сп?вучих тремб?т джерельця,
Наша мова, чар?вна розмова
В?дкрива? до св?ту серця.


21.07.10 Ки?в

Метки:
Предыдущий: душа к душе дождинками
Следующий: Красимир Георгиев. Моей жене. Перевод с болгарског