Сонет 3. В. Шекспiр

Ти подивись уважно в дзеркало на себе-
? схаменись: давно вже коп?ю твою зробити треба.
Тебе в майбутн?м покол?нн? обновити.
Чи хочеш ти цей св?т ? ж?нку обдурити,
Яка дитя могла би народити, схоже на тебе?
? де та ж?нка з неораним полем,яка б в?дмовилась в?д орача?
А ти-мов божев?льно- хворий,який бездарно похоронить
Ус? сво? майбутн? дол? сам,без палача.
Ти в старост? на зморшки не дивись,
Ти за д?тей сво?х молись ? згадуй в них свою красу.
Ти матер? стар?й нагаду?ш про молоду весну.
З роками й ти себе пораду?ш,вп?зна?ш в д?тях

Якщо живеш, щоби тебе забули- один помреш.
А люди скажуть, що тебе не бачили й не чули.