Сонет 70. В. Шекспiр

Те, що осуджують тебе- не тв?й порок.
Усе прекрасне- ? м?шень наклеп?в,? так завжди було.
П?дозра- ось краси орнамент, вивчи цей урок.
П?дозра, мов ворона в неб? ясн?м л?та?,як на зло.
Людська брехня п?дтвердить.що ти пошани г?дний.
Ще й возвеличе: тебе не спокусили.
Шука? найсолодший пуп’янок черв’як огидний,
А ти залишився без плям ,? вистачило сили.
Спокусу молодих рок?в ти обдурити зм?г.
Або тебе не спокушали, або ?? ти перем?г.
Я в?рю ? буду ? хвалити,та рот у заздрост? великий
? лише правдою його не затулити.

П?дозрюють, що маска це, а не тво? лице.
? ця п?дозра на завад?:не вс? серця тебе любити рад?.