Оскар Уайльд. Helas!

Кружляючи у вир?? бажань,
Мене в?три несуть п?д струни лютн?.
Чи я за це в?ддав давно забут?
Прадавню мудр?сть й силу хвилювань?

Мабуть, життя – то виправлений лист,
Надряпаний з? см?хом на папер?
Якимсь хлопчиськом в захват? химерн?м,
Що зруйнував увесь та?мний зм?ст.

Були часи, коли я м?г л?тати
П?д сонячним пром?нням ? жадав
Лиш досягти Господн?й благодат?.

Цей час помер? Я нав?ть не торкнувся
Медово? романтики сповна -
? спадщини душевно? нема?

*Helas!(фр.) - На жаль!

Переклад з англ?йсько?.

Метки:
Предыдущий: Франческо Петрарка. Сонет 68
Следующий: Во тьме