А. Довгонос Я сердце осени отдал На эсперанто

Anatolij Dovgonos

Redonis koron al auxtun'


Redonis koron al auxtun’
Mi kiel al la amaino…
Radias tero-karulino
En brakoj de nebulo nun.

Vi ne komprenas? Tiam vi
Ne atentigu ombron gruan.
Auxtuno portas triston bluan,
Sed pri tritiko gxojas ni.

Al ni favoras la fortun’:
Flam’ de la am’,
Rikolto ricxa,
Sopira kant’
Kak kant’ felicxa.
Cxi-tio estas la auxtun’.


Перевод на эсперанто Семёна Вайнблата



Анатолий Довгонос


Я серце осен? в?ддав


Я серце осен? в?ддав,
Як в?ддають його кохан?й —
Земля у пору цю туман?в
Так св?танково молода!

Х?ба ж це не в?дбиток днин
Мого життя,
Мо?? дол? —
Злоте? поле,
А у пол?
Ледь-ледь в?дчутний смутку тл?н.

Не заважай, на заважай
Любитись в багрецях ос?нн?х!
Хай ос?нь сон,
Сумний ? син?й,
Але ж багата на врожай,

Але така всеб?чн?сть в н?й —
Пром?ння щастя,
Смутку зливи,
Журливий сп?в
? сп?в щасливий,
? все це —
В осен? одн?й!