Шматочок раю

ориг.: Avenged Sevenfold - A Little Piece Of Heaven



1. Це почалося давно, ? росте воно -
Мо? бажання гр?ха, моя злов?сна пиха.
Все зроблю, пов?р: тв?й потемн?? з?р,
З очами витече жах з то?, що у мене в руках.

З любов? весь я мл?в, гор?в, п?тн?в,
Та все сталося геть не так, як я хот?в.
Взяла дорога л?ва - шкереберть,
Така любов приносить т?льки смерть.


Плач, а я зарегочу.
За що пот?м заплачу.

пр.
Я колов, я шматував, я р?зав -
Це неймо?врно!
?? серцем частував зал?зо -
Його безсп?рно
З'?в би, з'?в би, з'?в би!

Тепер це чудо лежить тут, пок?рне й пристрасне наподив,
До сьогодн? я н? в кого так далеко не заходив.
? чим дал?, тим страшн?ш.
Та це все жахливо лиш з одного боку,
А ти, взагал?, стала б?льш н?вроку.

Вже б?жить вмирання л?д по руках ? спин?,
А я - розводжу вогнище в одн?й частин?
Тебе.
Всьому к?нець ? край -
Прощавай.
Хоч недовго земна прожила любов,
Та прийде день, ? все почнеться знов.
На неб? у нас.

Спи-засинай, ? все буде добре,
Бо просто час прийшов, як це бува?.
Нав?ть нехай нас омине рай,
Та ми збуду?м, кращий св?т настане
На неб? у нас.


2. Та сталось так, що дещо не прорахував,
Ц? под?? наперед н?коли б не вгадав:
Як постане та з могили, мстивий дух -
? лютий скрег?т дере по венах мо?х вух.


Тепер час см?ятись ?й.
Бризка? з мертв'ячки гн?й.

пр.
? колола, й шматувала, й гризла
У мен? дири.
Мо?м серцем чистила зал?зо,
Його чавила
Й з'?ла, з'?ла, з'?ла!

Тепер, коли вже не втекти, коли лих? св?ти
Кружляють, щоб мене в себе втягти, - я радше жертва, н?ж маньяк.

Та, бачиш, розплата вже прийшла.
За хвилини т? неземного раю
Як страждала ти, я тепер страждаю.


Вже б?жить вмирання л?д по руках ? спин?,
А я - розводжу вогнище в одн?й частин?
Тебе.
Всьому к?нець ? край -
Прощавай.
Хоч недовго земна прожила любов,
Та прийде день, ? все почнеться знов.
На неб? у нас.

Спи-засинай, ? все буде добре,
Бо просто час прийшов, як це бува?.
Нав?ть нехай нас омине рай,
Та ми збуду?м, кращий св?т настане
На неб? у нас.


- Я знищений назавджи.
- Дума?ш, все? Замало це.
- В?днин? р?вня ми.
- Бог на мо?й сторон?!
- Тепер проси все, що хочеш.
- Я дам тоб? лиш один шанс.
- ? якщо кара ця...
- Буде замала, буде замала.
- Буде замала...
- Замала...
- Разом з?...
- Разом з?...
- Мною знищ...
- Мною знищ...
- В б?са цей довбаний св?т!


Ми прийшли, знов прийшли,
? ми не з миром, не з любов'ю,
Бо шлюб наш скр?пимо ми кров'ю,
Людей невинних скропим кров'ю.


- ? в смерт? , ? в смерт?, ? до к?нця вашого в?чного життя берете за чолов?ка?..
- Так, беру.
- ? в смерт? , ? в смерт?, ? до к?нця вашого в?чного життя берете за дружину?..
- Беру!
- Тепер ви одружен?.


Вже б?жить вмирання л?д по руках ? спин?,
А я - розводжу вогнище в одн?й частин?
Тебе.
Всьому к?нець ? край -
Прощавай.
Хоч недовго земна прожила любов,
Та прийде день, ? все почнеться знов.
На неб? у нас.

Спи-засинай, ? все буде добре,
Бо просто час прийшов, як це бува?.
Нав?ть нехай нас омине рай,
Та ми збуду?м, кращий св?т настане
На неб? у нас.

Метки:
Предыдущий: Из Стивена Крейна - Кровавый грохот войны
Следующий: Пауль Больдт 1885-1921. Потоп