* * * (Л?на Костенко)Шукайте цензора в соб?.В?н там живе, др?мучий, без гол?ння.В?н там сидить, як чортик у труб?,? тихо вилуча? вам сумл?ння.Зсередини, потроху, не за раз.Все позн?ма?, де яка ?конка.? непом?тно вийме вас -...

* * * (Л?на Костенко) Спини мене отямся ? отям така любов бува? раз в н?коли вона ж промчить над зламаним життям за нею ж будуть б?гти видноколи вона ж порве нам спок?й до струни вона ж слова поспалю? вустами спини мене...

* * * (Л?на Костенко)Пиш?ть листи ? надсилайте вчасно, коли ?х ждуть далек? адресати,Коли ? час, коли нема? часу, ? коли нав?ть н? про що писати.Пиш?ть про те, що ви жив?-здоров?, не говор?ть, чого ви так мовчали....

ВАН-ГОГ (Л?на Костенко)Добрий ранок, моя одинокосте! Холод холоду. Тиша тиш. Циклоп?чною одноок?стю небо дивиться на Париж. Моя муко, ти ходиш по гран?! Вчора був я король корол?в. А сьогодн? поп?л згорання ос?да? на жа...

АСТРАЛЬНИЙ ЗОЙК (Л?на Костенко)Добридень, люди! Вбитий на сн?гу, я спам'ятався в зорян?й пустел?. ? все, що ма? на земл? вагу, осипалось, як мертв? ?мортел?. Там, на земл?, щось падало, цв?ло, було рожеве, син? ? зелене. Ме...

* * * (Л?на Костенко)А затишок сп?ва?, мов сирена.Не треба воску, я не Од?ссей.Вже леви ждуть, ? жде моя арена.Життя, мабуть,— це завжди Кол?зей.? завжди люди гинули за в?ру.Цей спорт одв?чний в?днайшли не ми.Тут головне —...

Кобзарю (Л?на Костенко)Зна?ш, нелегка епоха оцей двадцятий невгомонний в?к. Завихрень - безл?ч. Тиш? - ан?трохи. А струсам р?зним утрача?ш л?к. Звичайн? норми починають стар?ти, тривожний пошук зводиться в закон, коли с...

?МА СУМАК Л?на Костенко)Було на св?т? плем'я - ?нки. Було на св?т? - ? нема. Одних приставили до ст?нки, а ?нших вбили крадькома. Кого улещено дарами, кого утоплено в кров?. ? т?льки храми, древн? храми стоять по гр...

РЕФРЕН (Мария Шандуркова)Самотна заспивам,а толкова близкизаспиват със мисъл за мен.Но никой, но никойот тях не поискада бъде завинаги с мен.Отдавна забравени, дребни несгодисподеляха често пред мен. Но никой, н...

* * * (Л?на Костенко, http://pysar.tripod.com/Kostenko/)Чекаю дня, коли соб? скажу: оця строфа, нарешт?, досконала. О, як тод?, мабуть, я затужу! ? як захочу, щоб вона сконала. ? як злякаюсь: а куди ж тепер?! Уже вершина, де ж...