Память

У н?чн?й н?мот? недарма
ходить спогад пов?льной ходою.
Н?ч минуле дару? сама,
зачарована казкой старою.
Бережи спок?й понад усе.
Жовт? плями при берез? чист?м -
то байдуже вода понесе
повз чекання кленове? листя.
Крок зроби, не тужи в самот?,
об?йми - ? п?тьма нас схова?.
Водночас поприходять ? т?,
кого з нами давно вже нема?.
Та невже збереглось у мен?
п?вкраплини ольв?йсько? кров?,
бо колишн?х елл?нських син?в
п?знаю у ?диному слов?.
Б?ля в?чно? панни Р?ки
та?мниц? минулого ваблять -
хто прийшов кр?зь туманн? в?ки
воскресити загублену пам"ять?