Малюнок дитинства

Давно нема вже хати край села,
В як?й мене матуся народила,
Де перший крик з грудей я пролила
? перший крок в житт? сво?м зробила.

Не кв?тне сад вишневий по весн?,
Бузок не манить кв?тами рясними,
Де мр?й жадалось зоряних мен?,
П?сень веселих за столом родини.

Криниця зникла, мохом поросла,
Та, що по?ла чистою водою,
Тако? б?льш в житт? я не пила,
Живою не вмивалася росою.

Не пахне хл?бом ранок ?з печ?,
Де сонця край горить на л?тн?х схилах…
А зор? падають ? падають вноч?,
Та тихо грають на Деснянських хвилях.

Тумани л?т не стерли почуття…
Дитинства сни так боляче хвилюють.
Над згадкою не власне забуття…
Хатинку мр?й я в в?ршах намалюю!

6 жовтня 2009 р.