Сонет 35. В. Шекспiр

Ти б?льше над провиною сво?ю не журись.
В троянди-колючки,в криниц? -мутне дно,
На м?сяцев? ? на сонц? -плями,придивись.
Черви солодкий пуп’янок ?дять давно.
Вс? роблять помилки, я нав?ть зараз помиляюсь-
Принижую себе ? виправдовую тво? гр?хи.
Перед вс?м св?том я за гр?х тв?й вибачаюсь.
Молюсь за тебе. Насправд? треба, щоб молився ти.
Доказую, що начебто ? сенс в тво?х гр?хах,
? зам?сть ката тво?м я буду адвокатом-
Я проти себе сам,як розказати на словах,
Яка в?йна в душ?,в н?й болю забагато.

Я виправдовую тебе, цим самим я гр?шить допомагаю.
Грабу?ш мою душу знов,а я немов сл?пий не пом?чаю.