Аrs аmandi

?В гибельном фолианте
нету соблазна для…?


В згубному фол?ант?
спокуси нема? для
ж?нки, бо аrs аmandi *
ж?нц? - уся земля!

Серце - любовних зиск?в
з?лля - в?рн?ше вс?х.
ж?нка уже з колиски
чий-небудь смертний гр?х.

Небо важко вдихнути!
Губи - близьк? в ?мл? ...
Бог, не суди! - не був ти
Ж?нкою на земл?!

-------------------------------

Як лестощ?в в?дточених пекучий вдих
п?д римським небом, на н?чн?й веранд?,
як смертний кубок в радужн?й г?рлянд? -
два слова ? маг?чних ? простих.

? мертв? постають як по команд?,
? Бог мовчить - то з в?тром в?сть -
язичнику язичник - мстивий г?сть -
не читане допоки мною Ars Amandi!

? синь небес мене, й очей коханих синь
сл?плять. Поет, не будь в образ?,
що я не маю часу на латинь!

Ов?д?й, чи читають, раз в?д разу,
тебе тво? коханки? Не в?дринь
ти спадко?мицю тво?х же геро?нь!


Ars amandi - так Цв?та?ва назива? ?не читану нею? поему римського поета Ов?д?я ?Мистецтво кохання?, про що говорить у в?рш? ?Как жгучая, отточенная лесть ...?, написаному в той же день, коли ? ?В гибельном фолианте ...?
В?рш написаний в пер?од бурхливих в?дносин Марини Цв?та?во? з Соф??ю Парнок.