Ти постривай

Кожен знайдемо д?м,
оч? хоч зав‘яжи.
Десь вже за рогом тим
юн?сть в даль б?жить.

Ти постривай, постривай
залишать назавжди.
Ти приводи, приводи
нас част?ше сюди.
Хоч коли…
Юн?сть моя, стривай,
не сп?ши, зачекай.
В?дпов?дь мен? дай –
де дитинства край?

Щось приключилось враз,
у цей день, у цей час.
Н?би хороший друг
залиша? нас.

Ти постривай, постривай
залишать назавжди.
Ти приводи, приводи
нас част?ше сюди.
Хоч коли…
Юн?сть моя, стривай,
не сп?ши, зачекай.
В?дпов?дь мен? дай –
де дитинства край?

Буде сп?шити ранок,
буде сн?г, дощ п?де.
Т?льки рок?в серпанок
б?льше не прийде.

Ти постривай, постривай
залишать назавжди.
Ти приводи, приводи
нас част?ше сюди.
Хоч коли…
Юн?сть моя, стривай,
не сп?ши, зачекай.
В?дпов?дь мен? дай –
де дитинства край?

Юн?сть моя, стривай,
не сп?ши, зачекай.
В?дпов?дь мен? дай –
де дитинства край?
Що за виднокрай?

листопад 2015, Микола?в

* Переклад п?сн? ?Ты подожди“, музика Павла А?доницького на слова ?горя Шаферана


Метки:
Предыдущий: Рагим Рахман. Я в прошлом веке жил...
Следующий: Эмили Э. Дикинсон. Cтих колокол