Пабло Неруда Повiльна смерть

Пов?льно помира? той,
Хто не м?ня? вподобань,
Одним маршрутом ходить хто ?з дня у день,
Не любить мандр?в навмання,
? барв не зм?ню? вбрання,
Хто з незнайомцем уника? теревень.

Хто чорнота на б?л?м тл?,
Хто ставить крапочки над "?"
Й не пустить пристрасть на пор?г свого життя,
З яко? погляди горять
? с?р? будн? вихорять,
? калатать яка примушу? серця.

Пов?льно помира? той,
Хто на робот? спить нудн?й
Й ?? не зм?нить на невпевнен?сть мети.
Хто не дозволить сам соб?
Хоча б ?диний раз в житт?
В?д рад розважливих до мр?? утекти.

Пов?льно помира? той,
До музики байдужий хто,
Й в сам?м соб? не бачить грац?? також.
Хто в скрут? скн?? та журб?
Й не дасть допомогти соб?.
Хто днями скаржиться на безперервний дощ.

Пов?льно помира? той,
Кого ляка? ? страшить
Справ незнайомих й незбагненних новизна.
Той, хто не ставить запитань,
Хто в?двернеться ? мовчить
Коли питаються про те, що в?н не зна.

Тож обминаймо наперед
Оцю, в маленьких дозах смерть.
Бути живим - не просто дихати ? все;
Потр?бно значно б?льш зусиль,
Лише палке терп?ння вс?м
Нам в?дчуття блискуче щастя принесе.

Переклад з ?спансько?