Никола Вапцаров. Зiстарюсь

Никола Вапцаров
З?СТАРЮСЬ

Переклад з болгарсько? Любов? Цай

З?старюсь, буду я старий б?дар,
якщо вц?л?ю серед лиход?йства в св?т?,
неначе подраний буквар,
що вийшов в сороко;в? у минулому стол?тт?.

Як д?ти прагнуть глянути скор?ше,
яке ж в к?нц? малюнки криють чудо,
так хочеться мен? тепер част?ше
помр?яти про те, що дал? буде.

А чом би й ? н?? – Цензура мр?й не втрима,
бо ж мр?? вкрито маревом легеньким.
А краще вже – за в?тром нескоримим,
н?ж с?сти ? й плакати соб? тихенько.

Тод? ще в мене буде син
? буде в?н тод? двадцятир?чним.


В?рш "З?старюсь" ("Ще бъда стар") ? незак?нчений (так само, як ? "Надходять дн?" - "Дохождат дни" та "Н?, не час для поез?? нин?" - "Не, сега не е за поезия").
В?н написаний в останн? м?сяц? його життя ? носить на соб? в?дбиток настрою ? переживань поета.
У перших трьох строфах в?рша л?ричний герой начебто вмовля? себе помр?яти, але, нарешт?, щойно в?н почав тим мр?ям в?ддаватися, лунають два останн? рядки. Можна припустити, що в них висловлено скорботу ? жаль по втраченому сину...

Може здатися, що цей в?рш схожий за побудовою на сонет, але досл?дники творчост? Вапцарова так його не називають...






***

Ориг?нал:

Никола Вапцаров
ЩЕ БЪДА СТАР



Ще бъда стар, ще бъда много стар,
ако остана след погромите, разбира се,
като окъсан рибен буквар
модел хиляда осемстотин и четирийсе.

Тъй както малките деца разлистват
и почват със картинките от края,
така и мене днеска ми се иска
за бъдещето да си помечтая.

Защо пък не? — В мечтите няма цензура,
мечтите греят с синкава прозрачност.
А по-добре е да подгониш вятъра,
отколкото да седнеш и да плачеш.

Тогава аз ще имам син,
синът ще бъде двадесетгодишен.

Източник:
Издание Никола Вапцаров. Съчинения, ?Български писател“, С. 1979, под редакцията на Бойка Вапцарова