Тiтчине прохання. Переклад - Любов Цай

Ельм?ра Ашурбекова

Т?тчине прохання

Присвячую еме*

? без в?йни забрала сина в?чна мла —
В?д кул? клято? загинув син, пропав,
В?дтод? раптом т?тчин одяг чорним став —
О доле, доле зла!

? в?д в?стей, що вже надходили п?зн?ш,
Чимдал? одяг ?й ставав усе чорн?ш,
Вона тужильниця була — в?д плач?в др?ж, —
О, юн? — жити б лиш!

?М?й р?дний, — т?тка тихо мовила мен?, —
Не помирай, благаю, м?й миленький, н?!
Хай я помру — ти станеш поруч при трун?, —
Плач, прошу, по мен?!?

Палке смирення бачу я в ?? очах,
Блага? т?тка ?з мол?нням на вустах,
Щоб в мить, коли вона ступне на в?чний шлях,
Оплакав р?дний прах.


*еме — сестра батька


(переклад з табасарансько? — Любов Цай)
http://www.stihi.ru/2015/07/03/267

Метки:
Предыдущий: Из Уильяма Шекспира. Сонет 66
Следующий: Райнер Мария Рильке. Венеция. IV