Отговорила роща золотая. Перевод с русского

С. Есенин

Березовим шум?нням промовляя,
одговорив наш золотавий гай.
? журавл?в смутна бентежна зграя
без жалю в?дл?та? в теплий край.

Кого жал?ти? Кожен тут мандру? -
прийде, зайде ? знов покине д?м.
По них ус?х сп?вочий птах суму?
при м?сяц? над ставом голубим.

Стою один далеко в?д осел?,
а журавл?в несуть в?три у даль.
Мо? думки про молод?сть веселу,
та н?чого в минулому не жаль.

Не жаль рок?в, змарнованих даремно,
не жаль душ? бузково-н?жну цв?ть.
В саду горить багаття л?т буремних...
Кого спроможне ще воно з?гр?ть?

Не обгорять кетяги горобини,
пожовкнувши, не пропаде трава.
Як обл?та? листя безупинно,
так я гублю зажурен? слова.

?, якщо час в?трами в мить пад?ння
?х унесе у нев?домий край,
скаж?ть таке... березовим шум?нням
одговорив наш золотавий гай.