Незабываемое А. Грачева Перевод

://www.stihi.ru/2012/09/11/6560

Нам об?цяли сонце а не грози,
та з неба ще сильн?ше полило.
Чи не тому тепер суму? ос?нь,
що л?то найпрекрасн?шим було.

Цятки з?рок виблискують в безсонн?,
м?ж хмари кинуть с?тку – мережу.
ПогОдитися важко: в?д сьогодн?
не перейти вже небезпек межу,

? що л?тА завмЕрти змусять пристрасть
й забути, як спокусливо шар?в, але
? пасував мо?му так зап*ястю
кохання вашого гранатовий браслет.