Михайль Семенко. Поема майбутнього

Перевод на русский язык:
http://www.stihi.ru/2014/12/29/7165



ПОЕМА МАЙБУТНЬОГО
(La futurition)

Незнан? гуркоти найнов?ших патент?в
нечутн? цокот?ння метал?в м?цних
виблискуючо? м?д? сл?пуч? плями
горд? будови зал?зних арх?тект?в –
вся моя душа повна змагання
вся сила мого розуму горить у поривах
в прагненнях п?ниться моя кров –
в?дчути пром?нь винайденого сонця.

З?р м?й опереджу? експрес
вигина? в?н м?ж кам?нних схил?в
що ховають в соб?
скарби майбутньо? реал?зац??
через долини перер?зан?
удосконаленими каналами
повз череди вихованого скоту
до блакитних хвиль
де к?нча?ться дикий гран?т
де почина?ться горда блакить океану
переможена м?кроскоп?чним рухом ато́м?в
подолана безмежним кабелем
що та?ться на дн?.

З?р м?й опережу? електричний ток
моя безсонн?сть переборю? в мен? зв?ра
мо? натхнення
зв?льня? мене в?д аморфност?
моя ген?альн?сть
зруйнову? спок?й обставин.
Я почуваю себе без меж
я почуваю себе надрасовим
? надкультурним
я змагаюсь з безсиллям погасаючих атав?з
я становлюся майбутн?м ? сильним
шуми незнан? м?няться бетоново? музикою
? вста? зал?зна людина
осл?плюючим силуетом
на фон? матер?? подолано?.

З його очей стру?ть електрична воля
що хова? в соб? надзвичайн? прикмети
гори падають п?д ?? напруженням
час ? прост?р зливаються в ?рреальн?сть
закони природи п?дпадають впливу
утворю?ться великий синтез
об’?ктивност? ? егоцентризму
апоге? заходу й сходу зливаються в
жагучий скок
в ?нту?тивн?м ?днанн?
зб?глись в неминуч?й точц?
natura naturata й natura naturans

1918 р., з книги ?Дев’ять поем?

Natura naturata й natura naturans — Природа породжена й природа породжуюча (лат.);
улюблений терм?н н?дерландського ф?лософа Б. Сп?нози

Читати дал? М. Семенко — Поема в?дваги (Роеmе electrique)
http://www.stihi.ru/2014/12/29/8347

Метки:
Предыдущий: Валео Лученко. Я - очевидец своей жизни
Следующий: Одного разу, ти мене