А дощ шуршить по п?дв?конню, немов старесенька плат?вка,В яко? п?сня зак?нчилась, в яко? зак?нчився час. У мить дощу так особливо бажа? затишку дом?вка,Яка завжди на нас чека? ? завжди об?гр?? нас.Життя – це в?дстань м?ж дощами, м?ж тр...

З?знання ж?нц? – наче в?рш.Б?да, коли несво?часно...З?знання, в?рш – частинки щастя,Лише частинки, ? не б?льш.А хочеться – коли усеТрима?ш щастя у долонях.В?рш ? з?знання – сл?в ?кона,Молитва, що любов знесе.Одна ум...

?В Укра?н? – без опад?в...? Чу?ш, кохана? Без опад?в!..Ц? звичайн? слова пролунали м?льйони раз?в.Знаю: ти, як почу?ш, всм?хнешся, в долон? захлопа?ш? борги нагада?ш: "Я хочу за м?сто – вези!"Я ? справд? – боржник. Тв?й одв?ч...

Я не навчилась малювати, хоч малювали вс? навколо:Батьки, брати мо? ? сестри, ще хтось ?з дальньо? р?дн?.Я зачаровано дивилась, як ол?вець малю? коло.За мить ?з кола – вже обличчя... Вс? – вм?ють, не дано – мен?...Н?, я не заздрила чак...

У кожно? пан? ?сну? той пан, що на спомин.Той пан, що на згадку. ?? чолов?к за душею.Ця пам'ять ж?ноча лежить за такою межею,де чути лише наодинц? кохання в?дгом?н.? той чолов?к, може, мав роки л?чен? зроду.А може, йому було зовс?м...

В?н створив слово ?Щастя? з велико? л?тери...Та сердилася вчителька. Щастя закреслила.Бо вона зустр?чалась якраз з ?ншим вчителем.З тим... Який... Словом, вчительку пам'ять понесла.А хлопчина не знався на вчительських настроях.Знов...

Пишу п?дручник для закоханих мужчин.Хоча, насправд?, я – закоханий мужчина.Вже через це писати книжку ? причина.Любов ? ? завжди причина вс?х причин.А стор?нок – не б?льше, н?ж у назв? – сл?в.То, може, буде не п?дручник, а нотатник...

В?н чита? для тебе мо? в?рш?...А мен? – при?мно. А я – не проти.Хто чита? – ? сам наче в?рш? пише.Прочитати в?рш – теж важка робота.Не питаюся нав?ть, хто в?н для тебе,Аби т?льки тоб? з ним було добре.Хай з тобою разом зл?та? в...

Н?ч-тиша – ?деал для поц?лунк?в...Для довгих найв?дверт?ших годин.Шкодую, поц?лункова ласунко,що я в цю н?ч – без тебе, сам-один.? ти шкоду?ш, знаю, – злую в?дстаньлише сильн?ше чути в н?ч таку.Я хочу чути, та не чую м?ста –...

Ми будем говорити все:Те, що при?мно, не при?мно,Що дуже чемно ? не чемно,? правда душ? нам спасе.А вта?мничене завждиРуйну? душу ? людину.Людина в?д неправди гине.Тож не мовчи, не жди б?ди.А все, як ?, розпов?сти –...