Я не вивчав про пестощ? книжок, та б?льше вс?х я знаю про кохання,про губи т?, розтулен?, мов рана,про пристраст? ходу – за кроком крок.Я знаю найв?дверт?ший ?нтим, хоча в житт? не бачив ?камасутри?.Сплелися пальц? двох – кохан...

Чи ти мене, м?й Господи, простиш,що я про сенс життя пишу так мало,що часом сил мен? не вистачало,щоб про любов до тебе скласти в?рш?Прости мене, м?й Господи, прости...Я знаю, ти простиш мене, м?й Боже.Ти можеш все. Ти все на с...

Слова мо? – п?днесення мо?...Слова мо? – правдив?, укра?нськ?...Слова – з? серця, р?дн?, нечужинськ?.Я вже не сам, як ви з? мною ?,як ви, мов п?сня, лл?теся ?з вуст,як шепот?тись здатн? молитовно...Слова мо? – мого натхнення мо...

М?й милий... М?й хороший... Треба йти...Тебе чекають... ? мене чекають...Як добре, що про нас н?хто не зна?.Хай буде так – в?д нас нема б?ди.М?й милий... М?й хороший... Нам вже час...? хочеться, переборовши муку,сказати: "...

Под?ляю н?ч на катрени...Под?ляю н?ч на рядки.Так зручн?ше вноч? для мене –так наближуються з?рки.Ось – катрен з? смаком з?рковим.Ось – ? м?сячний теж катрен.Всьому св?ту – катрен основа.Н?ч в катренах – уже не вмре....

Я тоб? об?цяла не плакати,т?льки влади тако? не маю.Сльози тихою стали ознакою,що тебе, наче юна, кохаю.Наче юна, я сл?зьми вмиваюсята кр?зь сльози см?юсь ? сумую.Н? коханням, н? сл?зьми не граюся.Як мене т?льки любиш такую...

Ти залишиш т?нь тихого м?ста, де ?з кв?т?в складають поеми,де ровесниць складалися с?м’?, та розпались за р?к, чи за два.Вже у потяз? будуть проситись до нотатника рими ? теми,? у тебе в?д щастя свободи буде тр?шки хм?льна голова.? зга...

Ще будуть дощ? – тепл?, зимн? ? тихо н?як?.?х треба любити. ?х треба чекати. Дощ?лишають в калюжах, на скл? ? на серц? т? знаки,не зникнуть як?, хоч суши, хоч стирай, хоч кричи.Я прагну побачити крапл?, нехай хоч маленьк?.Нехай не...

...? хтось – десь там, за марою ст?ни –взяв проти ноч? в руки бас-г?тару.? не боявся викликати чвари?, врешт?, просто налякати сни.Як?сь неясн? звуки – просто бас.Забуте в?дчуття налаштування.Не пригадаю, я коли востанн?бра...

Хмара удавала з себе райдугу –бавилась у фарби ? вогн?.? була наст?льки хмара рад?сна -залюбки сподобалась мен?.Я напевне хмар? теж сподобався –усм?хався, нав?ть п?дморгнув.Був за мить готовий засоромитись,мов у хмар? уп?зн...