Многостраждальна УкраIно

Вже лютий подихом суровим
Дихнув на землю ,та завмер,
А я лишень прошу у Бога,
Щоб б?льш в?д куль н?хто не вмер…

Щоб мир в кра?н? оселився
В?ра затЕплилась в душ?
О Боже правий,подивися,
Що влада робить ?з людьми...

Не хочуть миру,в в?йнах грош?
? байдуже ?м, бо вони
Давно в?д тебе в?дступились
Лиш набивають кишен?

?м наплювать ,що хтось там гине,
Смертей достатньо на земл?,
Многостраждальна Укра?но
Вмирають знов тво? сини…

Не ол?гархи й депутати,
А люд простий на смерть сто?ть,
Бо ?х навчили Батько й Мати
Честь свою й г?дн?сть захистить..

Метки:
Предыдущий: Возвышающиеся над ничем - из Часослова 41
Следующий: Эмили Э. Дикинсон. Словно исчезнувший полет