Коли то все було

Клен з плечей скидав додолу листя,
Небо с?ре гнулось до земл?,
Як м?й друг в мо? забр?в об?йстя,
Вилив сво? смутки ? жал?.

Заховав його я на н?ч в хату,
В затишок м?цних, над?йних ст?н.
Розказав м?й друг мен? : Багато
Встиг зазнати мук ? горя в?н.

Б?ль його г?рким вином залили,
Поряд з ним до ранку я сид?в.
Жаль ? смуток навп?л розд?лили :
Друз? п?знаються ж у б?д?...

Розцв?ла зоря рожевим цв?том,
Як м?й друг рушав у новий путь,
Небо проясн?ло, ? над св?том
Кликав ранок черговий когут...

З другом я в?дтак не зустр?чався,
Кажуть, у житт? йому везло,
В?н не сивий ? живе у щаст?.
А тод? ж....
Коли то все було ?!