Щоб шанували батькiв

Не жде вже батьк?вський пор?г,
Буваю лише там про?здом.
Як лине час!.. Та спомин л?г
На серце незабутн?м листом!

Читаю часто м?ж рядк?в
Про те, про що й не говорилось.
Н?хто такого не хот?в,
Воно само соб? вершилось...

Х?ба ж я думала тод?,
Що нудьгуватиму в ц?й пор??
Слова татусев? тверд?,
Як спалах, будуть, коли в гор?...

А мамин погляд? - б?льше сл?в!
Зажурен? в хвороб? оч? -
Вогонь життя потроху мл?в...
Як довго т? тягнулись ноч?!

Не жде вже батьк?вський пор?г.
Давно сам? батьками стали,
Та спомин в серц? листом л?г,
Де ? рядки: "... щоб шанували!"
07.01.2012

Натхнення в?д:http://www.stihi.ru/2011/07/24/5048