Нiч

На землю н?ч безмовно опустилась
Кидаючи на все вуаль свою.
Усе навкруг замовкло, зупинилось
Немов у передчас смертельного бою.

Нестерпний дотик мовчазно? тиш?
Витав навколо мов чорнявий крук.
Вич?куючи здобич у затишш?
Хто ворухнеться, хто подасть хоч звук.

А н?ч ?шла не знавши гран? часу
Чорн?ла тьмо?, зорями цв?ла
Брала п?тьму ?з сво?го запасу
Вона ж чорн?ша пекла самого була.

Усюди морок чути т?льки крук?в
? ось св?танок вдарив в небеса.
Пал?тра кольор?в ? звук?в
? в?? Сонця - неземна краса.

На горизонтом сонце високо п?днялось
В?дкривши дню широко двер?
Усе навколо вмить розфарбувалось
? т?льки чорний крук л?тав у атмосфер?.

Метки:
Предыдущий: Всякий думает перевод Ричарда Бротигана
Следующий: Безветрие