Тоска по Родине

Весна, лопуцьки вилiзли зеленi,
Коти нявчать i виють, мов скаженi,
Старий Сiрко на Шавку погляда...
Десь вдома дiти i дружина плаче-
Поiхав милий, де ти, мiй козаче,
Вже повертай до рiдного гнiзда.

I повернув би, та в карманах пусто,
Воно i вдома теж не дуже густо,
Бо нашi грошi Лазаренко вкрав.
А тi пикатi в Думi засiдають,
Гребуть пiд себе, за людей не дбають,
Докерувались, дiдько б iх забрав...

Як той жебрак в Московiю подався,
До москалiв у наймити найнявся,
За копiйки на пана спину гну.
Та де тi в бiса марки та долАри,
Порозлiтались, мов од вiтру хмари,
Як iх зiбрати, щось я не збагну...

Вже й вiники цвiтуть, все оживае,
Козак дiвчинi пiсеньку спiвае
I у садочок кличе край села...
Цвiрiнькають пташки, та не для мене,
На панщинi, ой, мама, моя нене,
Така вже доля козаку була.

29.04.99г. г.Клин Московская обл.

Клавиатура русская, поэтому некоторые буквы такие , как есть, других нет,
но вполне всё можно понять и простить...