Наш час

Не т?ло, дух розпався в наш? дн?,
Людина в?д усього вже суму?.
?де до св?тла ?з глибоко? п?тьми,
Але д?йшовши знов бо?ться ? бунту?.

Знев?рою вже спалена до тла,
Нестерпну днину день у день виносить.
Все ж зна?, що попереду ?мгла,
? хоче в?ри та ?? не просить.

Вона не скаже з? сльозами на очах:
"Впусти мене! Я в?рю, Боже, в?рю!",-
З молитвою й проханням на вустах-
Допоможи мен? й мо?й знев?р?.

Перевод стихотворения Ф.Тютчева "Наш век"