Навiяно х-ф Генералы песчаных карьеров - укр. яз

Життя почавши в нетрищах м?ських
Я добрих сл?в не чув, не знав...
Коли ви пестили д?тей сво?х
На см?тниках я замерзав,
Пихат? й зверхн? хазя? життя
Хто ми для вас? Пилюка та см?ття!

Св?т хмарочос?в ? розк?шних в?лл -
Яскраве св?тло з в?кон б'?.
От п?дросту та наберуся сил,
Тод? за все в?дпов?сте!
Ви молитеся золотим т?льцям,
? т? божки усе прощають вам.

Ах, Мат?нко, з'явись хоч раз мен?
Хоча б вв? сн?, лишень вв? сн?...
Роки летять в палацах жерстяних,
В картонних в?ллах тануть дн?...
Матусю, от якби знайти тебе -
Твоя рука знегоди в?дведе.

Не плач малюк, колись настане час
Забрати борг ми прийдемо.
? хай тод? солдат стр?ля? в нас
Нам буде, правда, все одно.
Чим помирати з голоду, малюк,
В?зьмем до Бога тих пихатих с...

Метки:
Предыдущий: Милашка Нелл - перевод Р. Бернса
Следующий: О Тибби, видел я тот день... пер. Р. Бернса